ЗЛЮТУВА́ТИСЯ¹ див. злюто́вуватися.

ЗЛЮТУВА́ТИСЯ², у́юся, у́єшся, док., розм. Розлютуватися, розсердитися. І цариця злютовалась [злютувалась] І пішла від него [нього] (Рудан., Тв., 1659, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 607.