ЗЛОЧИ́НСТВО, а, с. Злочинний вчинок; злочин. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Гр., II, 1963, 307); — От кляті дороги! Щоб ото містка не полагодити?! — Злочинство просто! (Вишня, І, 1956, 384); Але сьогодні спати не можна. Це буде просто злочинство (Донч., І, 1956, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 605.