ЗЛОТОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має обрамлення золотистого кольору. Шепоче щось горох квасолі, гарячий день вітає птах, і соняшники злоточолі поважно хиляться в вітрах (Сос., Зел. світ, 1949, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 605.