ЗЛОТ, а, ч., заст. Те саме, що злотий² 2. — За такого линка можна б узяти зо два злоти, а він його зварив! (Коцюб., II, 1955, 22); Прийшов старий, глянув на роботу, штурхнув палицею між рядками. — Запиши їй один злот,— сказав і пішов геть (Кач., II, 1958, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 604.

Злот, та, м. Монета въ 15 коп.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 161.