ЗЛОЗИЧЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто зичить зло іншому, недоброзичливо ставиться до кого-небудь. — А хай їм всячина, тим лиходумним плетунам. Ми на зло всім злозичливцям ще поживемо та попрацюємо, попишемо (Рад. Укр., 10.III 1963, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 601.