Зловіщуватий, а, е. = Зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 160.