ЗЛОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. злобли́вий. Лихі чоловічки [в очах Стадвицького], зіткані з сіро-зелених краплин, поширшали, наче кожна краплина нагрілась від злобливості (Стельмах, І, 1962, 421).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 597.