Златомальо́ваний, а, е. Позолоченный, раскрашенный золотомъ. Хрест високий на кладовищі, трохи збоку, златомальований стоїть. Шевч. 600.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 157.