Златоко́ваний, а, е. = Златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 157.