ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ¹ , а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зла́годити. Під липами й кленами, коло потрухлого й мальованого штахету, на свіжому сіні злагоджені із шинелів [шинелей] та бурок постелі (Вас., II, 1959, 23); Була тут [в бліндажі] для мене картина знайома: Стіл з ящиків злагоджений нашвидку (Перв., II, 1958, 416).

ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ², а, е. Який відзначається погодженістю дій, рухів; одностайний, дружний.— Здрастуйте, товаришу генерал-лейтенант! — відповіли бійці злагодженим хором (Дмит., Обпалені.., 1962, 163); Рота пройшла злагодженим кроком мимо нас (Цюпа, Три явори, 1958, 6); Показалася рівна і злагоджена маршова колона морської піхоти (Кучер, Чорноморці, 1956, 392); // Який звучить гармонійно, суголосно. Злагоджена, сумовита пісня, зіткана з одних жіночих голосів, звучала особливо проникливо і хвилююче… (Ряб., Жайворонки, 1957, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 584.