ЗИМОСТІЙКИ́Й, а́, е́, с. г. Здатний протистояти морозам і іншим несприятливим умовам зими (про рослини). Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (Чаб., Тече вода.., 1961, 67); Дерева, під які систематично вносять добрива, а також ті, що ростуть у захищених умовах, більш зимостійкі (Колг. Укр., 9, 1956, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 567.