ЗИМА́РКА, и, ж., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Фр., IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 566.

Зима́рка, ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ. Шух. І. 54, 189, 111.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 151.