ЗИЗОО́КИЙ, а, е, діал. Косоокий. Він мене покинув та оженився з тою зизоокою Ядвігою (Фр., IV, 1950, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 566.