ЗЕТ, а, ч. і с.

1. Остання літера латинського алфавіту на позначення приголосного звука «z». Курсивне зет.

◊ Від а до зет див. а¹.

2. Умовне позначення невідомої або неназваної особи, числа.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 562.