ЗЕНКУВА́ННЯ, я, с., техн. Дія за знач. зенкува́ти. Зенкування — це обробка готових отворів для одержання конічних або циліндричних заглибин, розсвердлювання центрових отворів, зняття задирок навколо вихідної частини отвору після свердління або пробивання і т. д. (Практ. з машинозн., 1957, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 560.