ЗЕМЛЕВПОРЯ́ДНИЙ, а, е. Стос. до землевпорядкування. Велику стійкість у боротьбі проти здійснення аграрної столипінської реформи проявили селяни с. Губарівки, Богодухівського повіту, Харківської губернії, які виступили проти проведення землевпорядних робіт і виділення куркулям кращої землі на відруби (Іст. УРСР, І, 1953, 673).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 556.