ЗЕЛЕНЯ́К, а, ч. (Chloris). Рід птахів родини в’юркових, ряду горобцеподібних, що має оливково-зелене забарвлення, з домішкою жовтого на крилах; знищує шкідливих комах. Зеленяк.. поширений у більшій частині Європейської підобласті (Посібник з зоогеогр., 1956, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 555.

Зеленя́к, ка, м.

1) Насѣк. золотой жукъ, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5.

2) пт. зеленушка. Fringilla chloris. Вх. Пч. II, 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 149.