ЗЕЛЕНЯ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зелена́вий. Мав [Сашко] великі зеленаві очі з ледве вловимими прожилками на білках (Коз., Вибр., 1947, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 555.