ЗДІ́ЯТИСЯ, зді́ється, док., безос., рідко. Статися. Барило метнувся по дорозі, щоб довідаться, що там здіялось (Стор., І, 1957, 395); Здіялось те ненароком; Зрушено все, що дрімало… (Граб., І, 1959, 357).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 542.

Зді́ятися, ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай. Стор. МПр. 40.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 145.