ЗДОХЛЯ́КА, и, ч. і ж., діал. Здохлятина (у 2 знач.). — Цілий день з ранку до ночі на своїх смужечках товчеться він. Як слід не виоре (здохлякою не виореш!) (Головко, І, 1957, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 548.