ЗДОРО́ЖЕННЯ¹, я, с., рідко. Стан за знач. здоро́житися. [Сабіна (до Йоганни, облесливо):] Нехай дозволить владарка покласти крихіточку їй фарби на обличчя, бо трішечки здороження помітно (Л. Укр., III, 1952, 170).

ЗДОРО́ЖЕННЯ², я, с. Дія за знач. здорожи́ти. Відсутність норм точності розпланування споруд часто призводила до істотних помилок у виконанні будівельних робіт, до їх ускладнення та здороження (Інж. геод., 1959, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 548.