ЗДОРО́ВКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., з ким і розм. до кого. Вітатися при зустрічі стисканням руки, поклоном, словами і т. ін. Здоровкаючись зо мною, він затримав мою руку й зблизька придивився в лице (Вас., І, 1959, 141); Всі вони були юнаки, молодики. Деякі тремтливо-боязко, інші з підкресленою зухвалістю здоровкалися з господарем (Досв., Вибр., 1959, 253); Він їхав селом, як мертвий: склепивши очі, не підводив голови, не здоровкався до людей… (Кос., Новели, 1962, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 547.