ЗДОРОВ’Я́К, а, ч., розм. Здорова, міцна, перев. високого зросту людина. Обличчя Бекетова сяяло, широкоплечий, красивий здоров’як вправно відкидав лівою рукою волосся, невгаваючи говорив (Кочура, Зол. грамота, 1960, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 548.