ЗДОГА́ДЛИВО. Присл. до здога́дливий. Мирон здогадливо відчинив двері, і економ вилетів легше від пір’їни (Добр., Ол. солдатики, 1961, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 544.