ЗДО́БРИТИСЯ, рюся, ришся, док. Виявити доброту; змилосердитися. Підпроси.., щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 542.

Здо́бритися, рюся, ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси… щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 145.