ЗДИХЛЯ́, я́ти, с., розм. Слаба, хвороблива на вигляд істота. — Потрібно було таке здихля брати на роботу, ліпше б Ярина прийшла (Л. Укр., III, 1952, 665).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 538.