ЗДИ́РСТВО, а, с. Наполегливе вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства; оббирання, грабіж. [Семен:] Що ж у вас тут нового? [Іван:] Багато нового! Земельне прибавили та ще на якусь школу!.. Здирство, брат, таке, що й!.. (Кроп., І, 1958, 66); — Сто рублів? За цей шкарбан? Це ж бо здирство! (Нех., Казки..,1958, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 537.