ЗДИ́РЛИВИЙ, а, е, діал. Який має нахил до здирства.— А здирливий [о. Артемій], а запопадний, крий боже! (Н.-Лев., IV, 1956, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 537.