Здера́ти, ра́ю, єш, сов. в. зде́рти, здеру́, ре́ш, гл. Сдирать, содрать. Шкіру з нього здер. Ном. № 4029.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 143.