ЗДЕМОРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здеморалізува́ти; // у знач. прикм. Здеморалізоване його військо тепер спинилося, не маючи за собою смертельної погоні (Ле, Наливайко, 1957, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 533.