ЗДЕЗЕРТИ́РУВАТИ, ую, уєш, док. Стати на шлях дезертирства. Одного дня зірвалася в нім дика думка — здезертирувати (Коб., II, 1956, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 533.