ЗДЕБІ́ЛЬША, присл., рідко. Те саме, що здебі́льшого. Рідко яка голова там [у бабинці] пов’язана стрічкою чи хусткою, а здебільша скрізь кораблики та очіпки (Стар., Облога.., 1961, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 533.

Здебі́льша, здебі́льшого, нар. Большей частью; болѣе-менѣе. Поприбірав у хаті здебільшого. Сквир. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 143.