Здви́ження, ня, с. Здвиг 2. ХС. І. 78. Ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ. Грин. І. 242.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 143.

Здви́ження = Воздви́ження = Здви́ги = Че́сний Хрест — право­славне церковне свято на спомин обретіння царицею Єленою Чес­ного і Животворящого Хреста Гос­подня, зведеного нею на покло­ніння (14/27 вересня); назва свята Здвиження Чесного Хреста за на­родною етимологією пояснюється так: «На Здвиження земля здви­гається, повертається літо на зиму і гади ховаються в землю», тому віднині наступають холодні дні й птиці відлітають до вирію; за на­родною уявою, на Здвиження усі гади землі сповзаються в одне міс­це під землею і знаходяться там усю зиму, до першого весняного грому; там нібито вони лижуть га­дючий камінь; вважалося, що небезпечно в цей день ходити до лі­су; за повір’ям, у день Здвиження не треба починати будь-яку спра­ву, вона напевне закінчиться не­вдачею. Поїхав ото я саме під Чес­ного Хреста у ліс дрова рубати (Б. Грінченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 241-242.