ЗДА́ТЛИВИЙ, а, е, діал. Піддатливий. — Вона не дуже-то здатлива, стоїть уперто на своєму (Н.-Лев., V, 1966, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 531.