ЗГІ́РШИЙ, а, е, перев. з заперечною часткою не, розм. Те саме, що гі́рший. — Я не згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Вовчок, VI, 1956, 312); — Мовчи! — скрикнув Микита, все стоячи з затисненими кулаками, але не зважуючися вдарити, бо й у Васюти були не згірші (Гр., II, 1963, 342).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 514.

Згірший, а, е. Худшій. Не так добра, не так добра, як згіршого лиха. Лавр. 111.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 138.