ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ності, ж., перен. Стан за знач. згурто́ваний 2, 3. — Головне — не падати духом, не впадати в розпач у біді,— навчав Рубанюк своїх слухачів,— у згуртованості наша сила (Цюпа, Назустріч.., 1958, 82); Справжні поборники ленінізму дорожать згуртованістю комуністичного руху і постійно дбають про його зміцнення (Літ. Укр., 23.IV 1963, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 526.