ЗГРУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГРУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Збирати в групу, розподіляти по групах, групами. Ще стародавні спостерігачі неба для полегшення орієнтування на небі довільно згрупували зорі в різні фігури — сузір’я (Астр., 1956, 9); Всі різновидності бригад степової зони можна згрупувати: з одного боку, за видами і складом вироблюваної продукції — комплексні, галузеві (рільничі, овочівницькі, садівницькі), спеціалізовані (виноградарські, по відгодівлі худоби тощо) (Хлібороб Укр., 10, 1964, 32); // Зосереджувати навколо кого-, чого-небудь або десь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 524.