ЗГРУЗИ́ТИ, згружу́, згру́зиш, док., перех., розм. Розмоклу від дощу дорогу або стежку зіпсувати ходьбою, їздою і т. ін. На середині [озера] леліло чисте плесо, до котрого вела згружена стежка, то її згрузили ноги скотини, простуючи до водопою (Мирний, IV, 1955, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 524.

Згрузи́ти, жу́, ви́ш, гл. — доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 141.