ЗГРЕ́БЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згребти́. Осінь. Опалий лист, згребений у купи (Вас., III, 1960, 489).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 523.