ЗГРАСО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до зграсува́ти; // у знач. прикм. Разно посувається вперед військо, лишаючи за собою голу зграсовану землю (Коцюб., І, 1955, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 523.