ЗГОТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся і рідше ЗГОТО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. згото́вляться; док., рідко. Те саме, що підготува́тися. І, мов зготувавшись до тайного бою, Рукою поправив я свій комірець (Нагн., Вибр., 1957, 301); Він побачив, як перед полками, що зготовилися до атаки.., на білому коні прогарцював невисокий, широкоплечий вершник і за мить зник в юрбі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 522.