ЗГОТО́ВЛЕНИЙ, рідше ЗГОТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згото́вити. Дома нас чекала фарширована щука, зготовлена.. господаркою (Досв., Вибр., 1959, 52); Були і кав’яри з Турецької землі, І по-литовському зготовані драглі (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 345); // згото́влено, згото́вано, безос. присудк. сл. [Кармелюк:] Запивайте, люди добрі, усього коштуйте. Це ж для вас усе зготовлено (Вас., III, 1960, 422);— Чого ж ото поклав ложку? Чи наївсь уже? Чи, може, несмачно тобі зготовано, чи, може, їсти нічого? (Збан., Мор. чайка, 1959, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 522.