ЗГО́РТОЧОК, чка, ч. Зменш. до зго́рток. До камери просунувся кулястий згорточок і впав під ноги Ользі (Кач., II, 1958, 68); Він вийняв з кошика згорточок у білій ганчірці і, розгорнувши, добув окраєць хліба та шматок сала (Смолич, Театр.., 1940, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 521.