ЗГА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згада́ти; // у знач. прикм. Чи вартий — де вже там визнання, А бути згаданим хоча б,— Хто в дні всесвітнього змагання Слугує долару, як раб? (Рильський, III, 1961, 217); — Зараз сюди прибудуть професор Бомба і артист Битва. Почувши се пророцтво, всі з реготом обернулися до вікон і побачили на тротуарі обох згаданих панів, що.. йшли до редакції (Фр., IV, 1950, 32); // зга́дано, безос. присудк. сл. Згадано оті чотири рядочки пісні на початку [розділу] (Донч., VI, 1957, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 507.