ЗВІРЯ́ЧЕ. Присл. до звіря́чий 1. Я йду за ними [собаками] і мені видно легке гойдання всіх трьох .. хребтів, м’яких, вовнистих і звіряче сильних (Коцюб., II, 1955, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 487.