ЗВІ́РКА, и, ж.

1. Дія за знач. звіря́ти² 1-3. Ад’ютант почав повторювати телефонограму для звірки (Бурл., М. Гонта, 1959, 25).

2. спец. Останній перед друкуванням коректурний відбиток в аркушах.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 485.