ЗВІЗДОЧО́ЛИЙ, а, е. У якого на лобі біла пляма у вигляді зірки (про тварин). — Н-о-о-о!..— просить звіздочолого [коня] Андрій,— но-о-о (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 481.