ЗВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал. Довідуватися, дізнаватися про що-небудь. — Коли зашлемо старостів? — Не звідувався (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 353); Дома звідався Славко, що сьогодні справді відбуваються в селі закладини читальні (Март., Тв., 1954, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 481.

Зві́дуватися, дуюся, єшся, сов. в. зві́датися, даюся, єшся, гл. Узнавать, узнать, освѣдомляться, освѣдомиться, разспрашивать. Не звідаєшся, що мя болить, а ся звідаєш о товарі. Гол. І. 141. Сидять ткачі на варштаті, звідуються о свім браті. Гол. І. 207.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 131.