ЗВІ́ДИ, ів, мн., діал. Розвідка. — Хто сьогодні виїхав на звіди? — Голобля з десятком козаків, —доповів Немира (Кач., Вибр., 1953, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 479.