ЗВІДДАЛІ́, присл., розм. Те саме, що зда́лека. Таджик прикипів на сідлі,— В свистючих хурделях, в гудучій негоді До міста він мчить звіддалі (Бажан, Роки, 1957, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 479.